Нотатник (перший)

Пару років тому мій тато почав втрачати пам’ять. Досить раптово, після операції. Дивно, наскільки пам’ять є частиною нашого Я, а забування деформує звички, спілкування та повсякдення. Серія з нотатників (всього їх буде три) – моя наївна спроба усвідомити, розказати та не забути.

Перший нотатник – це речі з мого дитинства, що досі залишилися в квартирі. Маленькі і не дуже, самі по собі вони не несуть якогось конкретного спогаду, але їхня присутність [тоді] і [зараз] – наче тягне за нитку, з нанизаними переживаннями, відчуттями та згадками з минулого. Речі в дитинстві здаються інакшими, більшими і навіть чарівними. І коли я дивлюсь на них зараз, я наче дивлюсь на них двічі – такою, як я є зараз, і такою, як тоді, малою.

2021 | photo